"Теорія та методика навчання математики, фізики, інформатики. Том-1"

Намалювати наближено кордони України, позначити точками на цій карті такі міста, як Київ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг. Пояснити, чому ці міста запропоновано.

в) №2 Задача на складання рівняння.

Слово складається з чотирьох букв. Якщо кожну з них замінити числом, яке відповідає місцю букви в Українському алфавіті, то матимемо: сума першого і другого числа дорівнює 22, різниця другого і першого дорівнює третьому, а різниця другого і третього числа дорівнює 3. Четверте число в 2 рази більш за третє. Яке це слово?

Вчитель пропонує згадати і записати український алфавіт і після всіх обчислень отримується слово “Воля”, після чого важливо поговорити з учнями про Незалежність України і згадати всі дати, пов’язані з цим.

Дуже цікаво, що можна внести в урок з теми, наприклад: ”Квадратний корінь з добутку, дробу, степеня”.8кл. елементи українознавства, взявши епіграфом до цього уроку слова Максима Рильського: “У щастя людського два рівних є крила: Троянди й виноград, красиве і корисне”. І поєднувати на всіх етапах уроку корисне – це квадратний корінь, а красиве – все, що пов’язано з рушником.

При розв’язані, наприклад, рівнянь чи інших прикладів, правильні відповіді записано на аркушах, перевернувши які, отримаємо узор “Диво-рушника”, дерева життя. І як тільки гарно можна розвернути цю тему.

Немаловажну роль у громадянському вихованні відіграють творчі завдання, пов’язані з історією рідного міста, мікрорайону, вулиці. Діти дуже полюбляють складати задачі. Наприклад, задача складена ученицею 5 класу Матюховою Вікторією.

У нашому місті з 1987 року, від станції “Кільцева” до станції “Майдан праці” працює І ділянка швидкісного трамваю. У жовтні 1998 року від ст. “Майдан праці” до ст. “Зарічна” відкрито ІІ ділянку і на відкритті був присутній Президент України Л.Д. Кучма. І ділянка мала довжину 17 км, ІІ ділянка – 11км. Який час пасажири будуть знаходитись у дорозі від ст. “Зарічна” до ст. “Кільцева”, якщо середня швидкість трамваю 40 км/год?

Також обов’язково учням треба наголошувати, що в розвиток математики внесли і вносять великий вклад відомі усьому світові українські математики М.В. Остроградський, Г.Ф. Вороний, М.Ф. Кравчук і інші.

Громадянське виховання можна здійснювати і на кожному уроці, тільки б вистачало в учителя творчості, необхідної літератури а головне, щоб було бажання в учителя творити для досягнення поставленої мети.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

ПРИ ВИВЧЕННІ МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН

У ПЕДАГОГІЧНОМУ ВУЗІ

О.В. Бич

м. Кривий Ріг, Криворізький державний педагогічний університет

Використання лекційно-практичної системи у вищій школі, з одного боку, і дефіцит аудиторного часу, з іншого, спонукало до розробки методичних засад організації самостійної роботи студентів при вивченні математичних дисциплін. При цьому у дослідженні виділимо два основні напрямки:

Аналіз можливостей лекційно-практичної системи вивчення математики в організації самостійної роботи студентів з метою професійної підготовки майбутніх вчителів математики, вдосконалення їх власної теоретичної підготовки та здобуття відповідних практичних навичок та вмінь.

Розробка оптимальних технологій організації самостійної роботи студентів, які забезпечили б високий рівень засвоєння програмного матеріалу.

Інваріантом вивчення програмного матеріалу за лекційно-практичною системою, як відомо, є така стратегія організації навчання: укрупнене викладання нового матеріалу, система самостійної роботи, підсумковий контроль. Але, як свідчить досвід роботи, проведення різних форм контролю (контрольних робіт, колоквіумів, екзаменів), більшість студентів І й ІІ курсів фізико-математичного факультету не володіють навичками самостійного опрацювання та закріплення матеріалу, що вивчається, тому продуктивність їхньої самостійної роботи виявляється досить низькою. Одну з причин цього факту ми вбачаємо у відсутності системи та систематичності самостійної роботи студентів при вивченні профільних дисциплін (алгебри і теорії чисел, геометрії математичного аналізу, математичної логіки, методики викладання математики тощо). З метою усунення зазначених недоліків пропонуємо викладачам при тематичному плануванні враховувати такі суттєві ознаки лекційно-практичної системи навчання:

1) наявність цілісної проблеми в тому фрагменті математичного матеріалу, що підлягає вивченню;

2) організація пізнання цієї проблеми як одного цілого, як системи з виділенням тих аспектів проблеми, що розглядаються в аудиторії, та питань, що виносяться на самостійне опрацювання;

3) повнота та завершеність дидактичного циклу, структура якого конкретизується в системі цілей, що послідовно відображатимуть призначення кожної ланки циклу.

Особливу увагу потрібно приділити організації систематичного поетапного контролю за самостійною роботою студентів.